Думи і мрії

1. "Порвалася нескінчена розмова…" 1898 р.
2. "Дивилась я на тебе і в ту мить..." 1899 р.
3. "Твої листи завжди пахнуть зов'ялими трояндами..." 1900 р.
4. "Все, все покинуть, до тебе полинуть..." 1900 р.
5. "Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти..." 1900 р.
6. "Скажи мені, любий, куди мої сльози поділись?" 1900 р.
7. "Я бачила, як ти хиливсь додолу..." 1900 р.
8. "То, може, станеться і друге диво..." 1900 р.
9. "Завжди терновий вінець..." 1900 р.
10.  Одержима 1901 р.
11. "Уста говорять: "віт навіки згинув!..." 1901 р.
12. "Ти не хтів меня взять..." 1901 р.
13. "Квіток, квіток, як можна більше квітів..." 1901 р.
14.  Королівна 1901 р.
15.  Калина 1901 р.
16. "Мрія далекая, мрія минулая..." 1901 р.
17. "Ні, ти не вмреш, ти щастя поховаєш..." 1902 р.

Порвалася нескінчена розмова.

Порвалася нескінчена розмова.

Тремтить вона, мов порвана струна,

В моєму серці. Від одного слова

Розкрилася в душі моїй труна.

Дивилась я на тебе і в ту мить...

Дивилась я на тебе і в ту мить

нестямилась, як руки самохіть

для тебе почали вінок сплітати, –

була твоя краса, як ті гранати…

Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами...

         Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами, ти, мій бідний, зів’ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборонно нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу.

Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти...

Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти,

Так міцно, щільно, і закрить од світа,

Я не боюсь тобі життя одняти, 

Ти будеш, мов руїна, листом вкрита.

Завжди терновий вінець...

Завжди терновий вінець

буде кращий, ніж царська корона.

Завжди величніша путь

на Голгофу, ніж хід тріумфальний.

Все, все покинуть, до тебе полинуть...

Все, все покинуть, до тебе полинуть,

Мій ти єдиний, мій зламаний квіте!

Все, все покинуть, з тобою загинуть,

То було б щастя, мій згублений світе!